ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ ВИДАВНИЦТВА ТА ПОЛІГРАФІЇ

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, мультимедійні технології, професійна підготовка, хмарні технології, хмаро орієнтоване освітнє середовище

Анотація

Стаття присвячена розгляду хмаро орієнтованого освітнього середовища як перспективної форми забезпечення освітнього процесу у закладах вищої освіти. Проаналізовано підходи до визначення сутності поняття «хмарні технології». Окреслено їх характерні особливості. Описано роль технологій хмарних обчислень в організації освітнього процесу у сучасних закладах освіти, що виступає революційним інструментом для навчання, надаючи широкі можливості задоволення освітніх потреб як студентам, так і викладачам та науковцям. Представлено підходи до визначення хмаро орієнтованого освітнього середовища та його потенційних дидактичних переваг і можливих проблем. Визначено, що така форма освітнього середовища є відкритою, гнучкою і доступною для всіх учасників освітнього процесу та забезпечує умови для їх постійної взаємодії. Розкрито значення таких понять, як моделі (за специфікою функціонування та типом розгортання), об’єкти і суб’єкти хмаро орієнтованого освітнього середовища, хмаро орієнтовані засоби навчання, хмарні інструменти або додатки.
Розглянуто дидактичний потенціал та перспективи використання хмаро орієнтованого освітнього середовища у професійній підготовці бакалаврів видавництва та поліграфії спеціалізації «Технології електронних мультимедійних видань». Визначено, що це потужна платформа, що надає можливості повноцінно використовувати усі сучасні освітні ресурси й інструменти, зокрема мультимедійне навчання. Описано освітні можливості, що надають мультимедійні технології та технології хмарних обчислень для професійної підготовки бакалаврів видавництва та поліграфії. Встановлено, що з огляду на специфіку підготовки, інформаційно-освітнє середовище, створене на основі хмарних технологій, може бути не лише середовищем навчання, а й стати для бакалаврів видавництва та поліграфії простором творчості і самовираження. Та найголовніше, у певний момент навчання вони можуть бути не лише учасниками освітнього процесу, користувачами наданих матеріалів, а й співрозробниками як окремих навчальних матеріалів, так і компонентів хмаро орієнтованого освітнього середовища, що сприятиме їхньому професійному зростанню.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання


1. Всемирная декларация о высшем образовании для XXI века: подходы и практические меры (1998). Всемирная конференция ЮНЕСКО «Высшее образование в XXI веке: подходы и практические меры. Париж.
2. Crucial Cloud Hosting (2014). Cloud Computing in Education. Introducing Classroom Innovation. Retrieved from https://www.crucial.com.au/pdf/Cloud_Computing_in_Education.pdf.
3. Mell, P. & Grance, Т. (2011). The NIST Definition of Cloud Computing. NIST Special Publication, 800-145.
4. Вакалюк, Т. А. (2014). Основні поняття хмаро орієнтованого навчального середовища, матеріали ІХ міжнародної конференції «Нові інформаційні технології для всіх». Відновлено з http://issuu.com/iteaconf/docs/itea2014ua1/1?e=5444579/11083293
5. Bora, U. J. & Ahmed, M. (2013). E-Learning using Cloud Computing. International Journal of Science and Modern Engineering, 1 (2), 9-12.
6. Биков, В.Ю. & Шишкіна, М.П. (2016). Хмарні технології як імператив модернізації освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу. Теорія і практика управління соціальними системами, 4, 55-70.
7. Кучай, О. В. (2017). Хмарні технології як провідний інструмент інформатизації вищої освіти. Вісник Черкаського університету, 7, 47-51.
8. Intel Corporation (n.d.). Cloud Computing in Education: An Introductory Look. Retrieved from https://www.intel.com/content/www/us/en/education/cloud-computing-in-edu...
9. Биков, В. Ю. (2011). Технології хмарних обчислень, ІКТ-аутсорсінг та нові функції ІКТ підрозділів навчальних закладів і наукових установ. Інформаційні технології в освіті, 10, 8-23.
10. Литвинова, С. Г. (2016). Проектування хмаро орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу (монографія). Київ: ЦП «Компринт».
11. Шишкіна, М. П. (2016). Теоретико-методичні засади формування і розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу. Київ: УкрІНТЕІ.
12. Глазунова, О. Г. (2014). Принципи формування «Академічної хмари» сучасного університету на основі відкритих програмних платформ. Інформаційні технології і засоби навчання, 43 (5), 174–188.
13. Hosam Al-Samarraie, Noria Saeed (2018). A systematic review of cloud computing tools for collaborative learning: Opportunities and challenges to the blended-learning environment. Computers & Education, 124, 77–91.
14. Mohammed Al-Zoube. (2009). E-Learning on the Cloud. International Arab Journal of Information Technology, 1 (2), 58–64.
15. Wood Ch. (2018). Cloud computing. Retrieved from https://www.explainthatstuff.com/cloud-computing-introduction.html
16. Стрюк, А. М. & Рассовицька, М. В. (2014). Система хмаро орієнтованих засобів навчання як елемент інформаційного освітньо-наукового середовища ЗВО. Інформаційні технології і засоби навчання, 42 (4), 150-158.
17. Рассовицька, М. & Стрюк, А. (2018). Система хмаро орієнтованих засобів навчання інформатичних дисциплін студентів інженерних спеціальностей. Proceedings of the 5th Workshop on Cloud Technologies in Education, 2161, 20–26
18. PDST Technology in Education (2015). Cloud based Tools & Applications for Learning. Retrieved from https://www.pdsttechnologyineducation.ie/en/Technology/Advice-Sheets/Clo...
19. Батаев, А. В. (2015). Анализ использования облачных технологий в сфере e-learning. Молодой ученый, 18, 245–248.
20. Склатер, Н. (2010). Электронное образование в облаке. Retrieved from http://www.distance-learning.ru/db/el/382DF785722E67DBC325787E005C58EA/d...
Опубліковано
2019-01-09
Сторінки
67-77
Як цитувати
Денисенко , С. М. (2019). ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ ВИДАВНИЦТВА ТА ПОЛІГРАФІЇ. Збірник наукових праць "Information echnologies in Education" (ITE), (39), 67-77. https://doi.org/10.14308/ite000697